• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Військово-патріотична робота
• Книга пам'яті Бершадської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Книга Пам'яті Бершадської ЗОШ І – ІІІ ступенів №2 (учасники Другої Світової війни)

Андрюшкова (Дурова) Ольга Назарівна

Народилась 27. 07. 1920 р. в поселенні Кшенськ Должанський р – н Орловської обл. Закінчила 4 класи Кшенської школи. До війни працювала перукарем в Москві. З Москви була призвана в армію. Служила на Волховському, Ленінградському, Третьому Білоруському Фронтах перукарем. Знаходилась на 6 – 8 км від передової. Запам’ятався епізод, коли під час бомбардування німцями залізничної станції Рашкополіс, що поблизу Пскова, льотчик без наказу піднявся в небо і вів бійзвідти. Цим самим він врятував життя понад тисячі чоловік. Це був Покришкін, за цей подвиг він отримав звання Героя Радянського Союзу. В роки війни загинув рідний брат – Дуров Павло. Після війни переїхала жити в с. Пилипонівка Бершадського р – ну – на батьківщину чоловіка. Була нагороджена медалями «За оборону Ленінграду», «За перемогу» та ювілейними нагородами. Працювала робітницею на цукровому заводі в м. Бершадь.

Андрюшков Устин Макейович

Народився 07.03. 1908 року в селі Пилипонівка Бершадського р–ну в сім׳ї селянина шостою дитиною. Закінчив 1 клас пилипонівської школи, після чого мусів заробляти на життя. До війни працював каменярем та будівельником. З перших днів війни воював на Другому Білоруському Фронті розвідником – автоматником. Перемогу зустрів в Германії, знаходячись в госпіталі. В війну загинули четверо братів і сестра. Нагороджений медалями «За відвагу», ювілейними. Після війни працював каменярем в Уманському р – ні.

Березовський Григорій Гаврилович

Народився 06.05. 1920 р. в місті Бершадь. Закінчив 8 класів Бершадської школи №1 та Бершадське педучилище. Воював з березня 1944 року по травень 1945 року. Піхотинець. Участував в боях Яссо – Кишинівської, Сандомирської, Бреслауської кампаніях, форсуванні Одера Першого та Другого Українського Фронтів 50 дивізії, 359 полку. Нагороджений орденом Слави ІІІ степеню та шістьма бойовими медалями. В війну загинули двоюрідні брати. Після війни працював вчителем в Війтівській та Бершадській школі №1. ветеран труда.

Варьохін Микола Данилович

Народився 20.08. 1922 р. в селі Бородуліха Семипалатинської обл. закінчив школу 10 класів в рідному селі та юридичний факультет Кишиневського університету в 1963 р. До війни працював в рідному колгоспі. 11 листопада 1938 року був призваний в армію і направлений в Алматинське військове училище в мінометну групу. Отримавши звання лейтенанта був направлений на фронт в червні 1942 року. Воював у складі 153 Стрєлкової Дивізії 299 бригади, 50 Стрєлкової дивізії на Донському, Південно – Західному, Першому та Другому Українському Фронтах. В війну загинув рідний брат – Федір Данилович. Найбільше запам’яталась Сталінградська битва та битва на Дону. В боях під Яссами очолив ІІІ мінометну роту та був поранений в руку. За проявлену мужність був нагороджений Орденом Великої Вітчизняної Війни ІІ степені, медалями. Після війни працював заступником директора Бершадського МКК, адвокатом, обирався народним суддею.

Вєтров Клим Іванович

Народився 05. 02. 1905 року в селі Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 5 класів пилипонівської школи. До війни працював будівельником – каменярем. З перших днів війни був призваний в 78– й Стрєлковий полк і пройшов з ним до перемоги. В 1944 році з товаришами плили на баржі і потрапили в кільце. Командир наказав відступати. Відступаючи, потрапили на міну. Міна розірвалась, баржа перевернулась. Отримав поранення, на три місяці опинився в госпіталі. В війну загинули двоюрідні брати. Після війни працював теслярем на Бершадському цукрозаводі. Нагороджений медалями «За відвагу», «За перемогу». Ветеран труда.

Вітавська (Процепова) Галина Хрисанфовна

Народилась в 1925 році в м. Бершадь Вінницької обл. Закінчила 7 класів пилипонівської школи. Перед війною поступила в Уманське медучилище. В 1941 році всіх студентів забрали на фронт санітарами. Під час однієї з перевозок поранених на машину потрапила бомба, що розірвалась на кузові. Залишилось в живих четверо. Ходила на костилях півтора року. За нею доглядала Галушка Катерина з Полтави. Нагороджена медалями «За відвагу», ювілейними. Після війни працювала медсестрою.

Глущенко Олександра Никифорівна

Народилась в 1912 році в Ставропольському краї, Олександрівському р – ні. Там закінчила три класи школи. До війни переїхала жити в м. Бершадь в зв’язку з заміжжям. Працювала поваром в столовій дитячого садочка на цукровому заводі. Під час війни участувала в Бершадській підпільній організації. Нагороджена медаллю «За відвагу». Після війни працювала завскладом МТС.

Галкін Єгор Іванович

Народився 24 .10. 1924 року в Липецькій обл. Росія. Батьки вмерли дуже рано, тому потрапив в Липецький дитбудинок. Закінчив 6 класів, ФЗО, отримав спеціальність бондаря. Призвали в армію в 1942 - 537 Стрєлковій полк. В боях на Курській Дузі втратив ногу. Має медаль «За отвагу». Після війни одружився і переїхав жити в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Працював 33 роки в заготконторі.

Говоров Володимир Миколайович

Народився 15.09. 1927 року в селі Куренівка Чечельницького р – ну. Згодом сім׳я переїхала в Бершадь. Закінчив 8 класів пилипонівської школи. В війну в школу вже не пішов. Був в окупації. Сидів в полоні при румунах 21 день разом з 20 пилипонівськими юнаками. Влаштували втечу. Воював в партизанському загоні Якова Таліса. Після звільнення Бершадського р – ну пішов добровольцем на фронт, спочатку в Умань, потім - далі. Служив в Другому саперному Берлінському полку, 3 саперна бригада. Батька вбили на фронті, мати померла від тифу. Прослужив 11 років, демобілізувався в 1955 році, маючи воїнське звання старший лейтенант. Має 8 бойових медалей. Розміновував після війни в областях: Кіровоградській, Полтавській, Чернігівській, Сумській. Працював бригадиром будівельників в Бершадському цукровому заводі, МРСУ.

Добровольська (Цуканова) Фіра Трифонівна

Народилась 07. 11. 1917 року в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчила неповних 3 класи пилипонівської школи, бо рано залишилась без батьків, було багато братів і сестер, тому змушена була працювати. До війни працювала в лісництві. Була учасницею партизанського руху і підпільних організацій на Бершадщині. Воювала в загоні Якова Таліса. Партизанський квиток №45. Отримала бойові нагороди «За відвагу», «За бойові заслуги». В війну загинули троє братів. Після війни працювала санітаркою в ЦРБ.

Есаульцев Федот Ананієвич

Народився 02.03.1910 р. в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Без освіти, позапартійний. Воював в Польщі, Германії, участував в військових операціях ІІ Українського Фронту. Нагороджений медалями «За Отвагу». В роки війни загинуло троє рідних братів. В повоєнний період працював каменярем на Бершадському цукрозаводі. В 1970 р. разом з сім׳єю виїхав в м. Сальков.

Жупанов Іван Трифонович

Народився 27. 11. 1923 р. в с. Пилипонівка Бершадського р – ну в сім׳ї робочого. До 1940 р. навчався в Пилипонівській семирічній школі. З 1940 р. слухач 10 – місячних курсів підготовки вчителів фізики та математики при Бершадському педучилищі, пізніше – студент Вінницького педагогічного інституту. Після війни закінчив військове училище. З самого початку Великої Вітчизняної війни ( 5 липня 1941 року) служив в Радянській армії та в органах МВС до 1956 року від рядового до начальника штабу полку МВС п/я УП- 288 в Красноярському краї. В війну знаходився в складі 5 – ї Повітряної бригади, 33 г. ст. дивізії. Участував в травні 1942 р. в ліквідації фашистів в Криму, після перегрупування 33 гвардійської дивізії стримували оборону під Сталінградом. Нагороджений орденом «Червоної Зірки» та п’ятьма медалями. В війну загинув рідний брат. З 1957 року займав керівні посади на Сальковському цукрозаводі, а з 1983 р. – на Бершадському цукрозаводі.

Жупанов Аврам Матвійович

Народився 14. 11. 1909 р. в с. Пилипонівка Бершадського р – ну в сім’ї селянина. До війни закінчив 7 класів Пилипонівської школи. Працював каменярем на Бершадському цукрозаводі. Участував в польській компанії 1939 року, румунській компанії 1939 – 1940 р. р. Артилерист. З перших днів війни воював у складі 56 – ї дивізії Приморського відділення армії на Південно – Західному Фронті, Північно – Кавказькому Фронті. Участував в боях під Вапняркою, потім пересувались через Петропавловськ, дійшли до Грозного. Коли до Північно – Західного Фронту приєднався Північно – Кавказький, звільняв Кубань, Таманський півострів, Кримський півострів. Перемогу зустрів в Дрездені. В роки війни нагороджений орденами: «Отечественной Войны» І ст., «Красного Знамени», «Красной Звезды», гвардійським знаком, багатьма медалями. В війну загинув брат. Починав війну на посаді лейтенанта, а закінчив – капітаном. Після війни працював головою пилипонівського колгоспу. За трудову діяльність нагороджений медалями «За доблестный труд», трьома малими бронзовими і однією срібною медаллю ВДНГ. Ветеран труда. Обирався Депутатом Верховної Ради УРСР.

Зайцев Дем’ян Олександрович

Народився 19. 08. 1922 р. в с. Юхимівці Черноостродовського р – ну Хмельницької обл. З 1930 р. проживав в с. Виноградівка Кіровоградської обл. В 1938 р. закінчив 8 класів Виноградівської школи. В лютому 1941 року виїхав на батьківщину батька – с. Пилипонівка Бершадського р - ну. В роки війни бився в складі 297 – ї Кіровоградської слов’янської гвардійської дивізії, 1057 – го Віденського полку рядовим станковим кулеметником. З 1943 року був у Австрійському концтаборі. В 1945 році, після визволення з концтабору був призваний польовим військкоматом в лави збройних сил, де прослужив до кінця 1946 р. і демобілізувався з військ МВС. В роки війни нагороджений медалями та грамотами. На війні загинув брат. В мирний час працював на Бершадському цукровому заводі теслею, пізніше – на центрифузі.

Ігнатьєв Варфоломій Йосипович

Народився 24. 06. 1920 р. в селі Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 7 класів пилипонівської школи. До війни працював фінансовим агентом. 22 червня 1941 року пішов на фронт. В липні 1941 року 140 – й 10 СД ПВО відбивав наступ німецьких танків у вуличних боях міста Пайде – Тюри. Під час відступу батареї був поранений, після лікування в госпіталі за станом здоров׳я був направлений в робочий батальйон в званні молодшого сержанта. Після відступу фашистів батальйон був направлений в Баку на відбудову народного господарства, де зустрів день Перемоги. В 1947 р. демобілізований. З 1947 р. по 1952 р. працював а Баку майстром по добутку нафти. Потім приїхав в м. Бершадь. Працював будівельником, вирощував баштан, робив завгоспом в школі №2. нагороджений медаллю « 50 років Збройних Сил».

Кольцов Іван Пимонович

Народився 20. 12. 1925 р. в селі Пилипонівка Бершадського р – ну. В 1941 році закінчив 7 – й клас Ладижинської школи №1. З 1941 по 1945 р. р. служив в піхотних військах 213 дивізії 702 полку Другого Українського Фронту. Участував в боях під Яссами, звільняв Угорщину, Австрію. Дійшов до Берліну. Особливо запам’яталося взяття сопки під Яссами. На світанку пішло в бій 78 воїнів, зав’язався запеклий бій. В результаті бою сопка була взята, але в живих залишилось 4 людей. Довго протриматись не могли – не було підкріплення. Прийшлося відступати. Тут отримав поранення і на місяць потрапив в польовий госпіталь. В війну загинув рідний брат. Нагороджений медалями «За відвагу», «За Берлін», «За взятие Вены», «За перемогу над Германієй». Після війни працював в колгоспі, оператором нафтобази.

Кольцова Тетяна Олександрівна

Народилась 22. 01. 1922 р. в Горьківській області Бутуршинського р-ну. Закінчила 4 класи Бутуришинської школи. До війни працювала фінансовим агентом. Вийшла заміж і переїхала жити в с. Пилипонівка Бершадського р– ну. В війну працювала в залізничних військах Першого Білоруського Фронту, відбудовувала залізну дорогу. В війну був повністю розгромлений будинок, загинули всі рідні. Після війни працювала кагатником на цукровому заводі.

Кондренков Трифон Кирикович

Народився 14. 02. 1925 року в селі Пилипонівка Бершадського району. З 1932 року по 1940 рік закінчив 8 класів пилипонівської школи. В роки війни воював в партизанському загоні Якова Таліса. В березні 1944 року був призваний в армію, участував в боях під Яссами в складі Другого Українського Фронту, 359 полку 507 Стрєлкової дивізії, де був тяжко поранений і пробув в госпіталі 7 місяців до кінця війни. Нагороджений медалями «За відвагу», «За перемогу над Германією». В 1950 році був демобілізований, працював робочим на Ульяновському цукровому заводі, вирощував баштани. Вийшов на пенсію в 1985 році.

Кольцов Федір Кирилович

Народився 19. 05. 1917 року в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 2 класи пилипонівської школи. До війни працював каменярем в будівельній бригаді цукрового заводу. З 1940 по 1946 р. р. воював в кінній артилерії. Найбільше запам’ятались бої в Прибалтиці, коли був важко поранений. Після війни пішов на свою попередню роботу.

Кольцов Михайло Карпович

Народився 21. 11. 1921 р. в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 4 класи пилипонівської школи. З 1937 р. по 1940 р. працював на будівництві в Батумі спочатку учнем, а потім шофером. З 6 листопада 1942 року воював в складі Третього Українського Фронту молодшим сержантом. В 1948 році був демобілізований з армії. Після війни працював на баштанах, за наймом. Нагороджений медалями «За перемогу», «За відвагу».

Кравцов Іван Іванович

Народився 19. 05. 1919 року в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 8 класів пилипонівської школи. До війни працював в колгоспі. З 1941 по 1945 р. р. воював в складі Другої Армії авіаційного полку, АТР старшина. Брав штурмом Рейхстаг. Розписався на Берлінській стіні. Нагороджений орденом «Слави», медаллю «За перемогу». В війну загинув рідний брат. Після війни працював шофером в Грузії, на Уралі. З 1970 р. – в колгоспі.

Кольцов Іван Григорович

Народився 25. 04. 1905 року в селі Пилипонівка Бершадського р–ну. Освіту не отримав. До війни працював охоронцем та робочим на Бершадському цукрозаводі. Участував в боях Другого Українського Фронту на Курській Дузі, Польщі, Румунії. В війну загинули рідні брати: Лук׳ян, Никифор, Михайло. Запам’ятався випадок наступу під Віслою. Фашисти замінували поле. Перед проходом радянських танків, це поле треба було розмінувати. Розміновували під відкритим вогнем з гармат та мінометів. При цьому розірвалася одна міна. Багато воїнів загинуло, Кольцов І. Г. втратив руку. Був нагороджений медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «Нахімова», «Ушакова». Після війни працював охоронцем. За доблесний труд нагороджений медалями «За трудові досягнення», « 50 років СРСР».

Кольцов Федір Михайлович

Народився в 1907 році в селі Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив сім класів пилипонівської школи. До війни працював на Бершадському цукровому заводі столяром та каменярем. В перший день війни пішов добровольцем на фронт. Воював в складі ІІ Українського Фронту. Серед нагород – медаль «За відвагу», «За бойові заслуги». Проявив мужність та винахідливість в боях під Угорщиною. 25 жовтня 1944 року загинув в бою біля села Харовкани, що в Угорщині, де і був похований в братній могилі. Дочка Дорофєєва (Кольцова) Марія Федорівна з любов’ю зберігає листи з фронту батька та дядька – Мазуркова Михайла Герасимовича. З ксерокопіями цих листів ви можете ознайомитися в додатках до роботи.

Кірєєва Варвара Федорівна

Народилась 17. 12. 1922 року в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. З 1931 року по 1938 рік навчалася в пилипонівській школі. В 1938 році була зарахована студенткою Бершадської школи медичних сестер, яку з успіхом закінчила в 1940 році. Після закінчення медичної школи була направлена на роботу в Теплицьку райлікарню в інфекційне відділення, де пропрацювала до початку війни. Отримала військове звання сержант медслужби. Працювала в евакогоспіталі 3450 на посаді медсестри хірургічного відділення з Першим Білоруським Фронтом на території України, Польщі, Германії. 20 серпня 1946 року в зв’язку з розформуванням госпіталю була відряджена в м. Бершадь. Працювала медсестрою дитячого відділення ЦРБ. Нагороджена медалями «За перемогу», «За доблестный труд», «Ветеран труда».

Нікітін Тихон Антонович

Народився в 1913 році в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 4 класи пилипонівської школи. До війни працював каменярем в будівельній бригаді. Був призваний в армію 22 червня 1941 року. Участував в складі Першого Українського Фронту в боях під Прагою, Дрезденом. Запам’ятався прорив оборони на річці Нейсі, звільняли міста ГессенКирхайм, Фалькенберг, Мюльберг, Пульсніц та вихід на річку Ельбу. Участував в «Зустрічі на Ельбі», був поранений, після поранення працював поваром, але тут проявив мужність та кмітливість, врятував цінні документи, за що був нагороджений іменним годинником та орденом Червоної Зірки. В повоєнний час працював охоронцем на цукровому заводі, вирощував баштани.

Перфілов Авдей Євстафієвич

Народився 03. 01. 1924 року в селі Пилипонівка Бершадського р–ну. Закінчив 8 класів пилипонівської школи. Працював на Ульяновському цукровому заводі. Воював з 1944 року на Другому Українському Фронті, 49, 32 гвардійський Стрєлковій полк. Піхотинець. Після демобілізації в 1947 повернувся на попередню роботу. В 1970 р. працював на Бершадському цукровому заводі. В війну загинув брат. Нагороджений медаллю «За перемогу».

Перфілов Фіогній Макарович

Народився 29.04. 1913 року в селі Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 7 класів пилипонівської школи. Працював каменярем в будівельній бригаді на цукровому заводі. Воював ще з 1939 року, коли розпочалась фінська компанія. Повернувся додому в 1940 році, а 22 червня 1941 року був призваний до лав збройних сил. Воював на Другому Українському, Першому Білоруському Фронтах. Запам’яталась надовго оборона Ленінграду, коли перевозив боєприпаси по замерзлій річці Нева. Машину підбило, а його контузило. Проявив мужність, не випустив керма з рук, цим самим зберіг продовольство. Опинився в госпіталі. Перемогу зустрів в Берліні, брав штурмом Рейхстаг, написав на Берлінській стіні «Перфилов Фиогний Макарович. Село Пилипоновка. Победа!». Після перемоги працював до 1947 р., був особистим шофером ІІ секретаря ЦК КПУ Кириченка. Нагороджений орденами «Червоної Зірки», «Бойового Червоного Прапору», медалями «За відвагу», «За перемогу». В роки війни від тифу померли його сестри, загинули в боях брати. Працював в будівельній бригаді на цукровому заводі, вирощував баштани.

Пімонов Трохим Зотович

Народився в 1907 р. в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 5 класів пилипонівської школи. До війни працював каменярем – футировщиком на Сальківському цукровому заводі, звідки призвали на фронт. Воював в арт – дивізіонному 23 полку. В 1945 році отримав військову спеціальність телефоніст. Перемогу зустрів в Житомирі. Нагороджений орденом Перемоги. Після війни продовжив роботу в м. Сальків.

Процепов Авраам Іванович

Народився 07. 10. 1922 р. в сем׳ї робітника в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. В 7 років залишився сиротою, але продовжував навчання в пилипонівській школі. Отримав неповну середню освіту. До війни працював столяром. З самого початку війни був призваний на Другий Український Фронт, Шоста Армія, 5 корпус, 22 танкова гвардійська дивізія. В боях по звільненню Румунії повністю втратив голос та слух. Був відправлений в госпіталь в Бєльці, потім в Тульчин. Там він пройшов курс навчання і знову відправили на фронт. В 1944 року демобілізувався за станом здоров׳я. В роки війни загинули брати – Ірастій та Петро. Після війни одружився, працював в колгоспі ім. ХХІІ з׳їзду бригадиром будівельної бригади.

Процепов Антип Сергійович

Народився 24.04.1925 року в селі Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 4 класи Бершадської школи №1. До війни працював каменярем в бригаді цукрового заводу. Призваний в армію в березні 1944 року. Воював у складі Першого Українського Фронту 52 армії 213 дивізії 702 полку. Кулеметник. Отримав Орден Слави ІІІ степені. Участував в Яссо – Кишеневській битві. При форсуванні Одеру 11 лютого 1945 року був поранений. Після війни повернувся на роботу каменярем.

Процепов Фіопенд Мифантійович

Народився 05.01. 1907 року в селі Пилипонівка Бершадського р – ну в сім׳ї робочого цукрозаводу. Мати – домогосподарка. Рано залишився сиротою, тому в 13 років пішов на роботу на цукровий завод і отримав спеціальність будівельника – каменяра. Воював з першого дня війни на Другому Українському Фронті. Був сапером, а також будував мости. Лежав в госпіталі в Москві. Ввійну загинуло п’ятеро братів. Отримав бойові нагороди – медалі «За відвагу», «За Берлін». Після війни отримав ІІ групу інвалідності, тому працював охоронцем.

Поваляєв Афанасій Трохимович

Народився 11.06. 1923 р. в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. До війни закінчив 7 класів пилипонівської школи. Працював на цукровому заводі шофером. З перших днів війни був мобілізований в армію. Воював з Першим Білоруським Фронтом. Під час одного з боїв був важко поранений, тому опинився в партизанському загоні ім. Суворова №4. Найбільше запам’ятався епізод взяття Данціха (Польща). Битва була дуже жорстокою з боку Норвегії. Наших солдат залишили на відкритій місцевості під запеклим вогнем. Але солдати вистояли. Майже дві треті воїнів загинули, але не здались. Були вручені урядові нагороди медаль «За відвагу». Також нагороджений медаллю «За перемогу», ювілейними нагородами. В війну загинув рідний брат Поваляєв Фома Трохимович. Після війни працював шофером, вирощував баштани.

Санжаров Іван Федорович

Народився в 1908 році в селі Слобода Подгорная Воронежської обл. До війни закінчив Слобідську школу та переїхав разом з батьками на роботу в Бершадський цукровий завод. Там він очолив комсомольську організацію. На війні з перших днів. Бойовий комісар. Працював при штабі Південного Фронту. Отримав медалі «За бойові заслуги», «За перемогу». В війну від тифу померла мати. Після війни працював першим секретарем Бершадського райкому партії. Нагороджений медаллю «За доблесний труд».

Семенов Іван Васильович

Народився 29. 05. 1914 року в сім׳ї росіянина – старовіра в с. Ільїнка Нурімавського р – ну Башкирії. Закінчив лікбез. В 1936 році був призваний на кадрову службу. Служив 4 роки в Оренбурзькій льотній школі. В 1942 році був направлений в МВС по охороні льотних об’єктів. Запам’яталась оборона Москви. Під час визволення Бершадського р – ну в 1944 році був поранений, залишився тут в госпіталі. Це було четверте важке поранення. В війну загинув брат – Семенов Єгор Васильович. Після війни працював на Бершадській інкубаторній станції.

Сірачов Іван Артемович

Народився 21. 05. 1915 року в селі Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 5 класів пилипонівської школи. До війни працював шофером в колгоспі. З перших днів війни бився в 31 Стрєлковій Сталінградській ордена Суворова та ордена Богдана Хмельницького дивізії. Участував в боях за звільнення Кишинева. Був в полоні в Бориславі. Всього полонених було 32 тисячі. В 1944 році звільнили з полону і призвали в діючі війська. Перевозив продовольство, боєприпаси, солдат. Отримав медалі «За відвагу», «За бойові заслуги», «За Берлін», «За Прагу». В війну померли тітки від тифу та поранень. Після війни працював авто – слюсарем.

Феклістов Єрмил Григорович

Народився в 1906 році в селі Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 4 групи Піско – Бершадської церковної – приходської школи. В 1927 році одружився з Кривоносовою Марію Іовною – дочкою купця Іова Кривоносова. До війни працював теслею. На фронт потрапив в перші дні війни. В боях під Фастовом потрапив у полон, здійснив втечу, опинився вдома. Так як тут хазяювали фашисти, пішов в ліс до партизанського загону Якова Таліса. В березні 1944 року за наводкою одного з односельців фашисти його схопили та розстріляли разом з вісьмома підпільниками Пилипонівки.

Філатов Олександр Васильович

Народився 12.07. 1920 року в селі Новий Копол Лебединського р – ну Рязанської обл. Закінчив 4 класи пилипонівської школи в 1920 році. З перших днів війни участував в боях як телефоніст – наводчик. Був в німецькому полоні. В війну загинули брат та батько. Після війни працював шахтарем в Донбасі.

Харченко Марія Олександрівна

Народилась в місті Уфа (Башкирія) 30.06. 1919 р. Закінчила Московський медичний інститут. Із студентської лави пішла на фронт з перших днів війни. Воювала на Калінінському, Степному, Вороніжському, Першому та Другому Українському Фронтах. Особливо запам’яталось звільнення міста Олександрії 111- ю Стрєлковою девізією. Йшли жорстокі бої. Ворог відступаючи сплював все на своєму шляху. В тих обставинах швидко розгорнули полковий медичний пункт, операційні столи

Харченко М. О. Лікарі оперували, вливали кров, давали свою кров. Учасниця боїв під Сталінградом, звільняла Молдову, Румунію, Польщу, Чехословаччину. В роки війни загинув рідний дядько. Нагороджена орденом Червоної Зірки, має 13 бойових медалей. Після війни працювала в м. Бершадь (тубдиспансері) лікарем – фтизіатром.

Черкасов Георгій Михайлович

Народився 13. 01. 1925 року в с. Пилипонівка Бершадського р – ну. Закінчив 7 класів пилипонівської школи. Працював каменярем в будівельній бригаді з батьком. Воював у складі 52 Красногвардійської Армії радистом. Запам’ятались бої під Брест – Лаунгом, операція форсування Вісли. Був контужений. Після війни повернувся на довоєнну роботу, вирощував баштани. В війну померли сестри від тифу.

Цуканов Маркіян Євдокимович

Народився 07.11. 1916 року в селі Пилипонівка Бершадського р – ну в сім’ї селянина. Закінчив 7 класів пилипонівської школи. До війни працював будівельником в місті Гайворон Кіровоградської обл., Києві, Тирасполі, звідки пішов на фронт в перші дні війни. Воював на різних фронтах. Найбільше запам’ятались жорстокі бої під Прагою, де був поранений. Тут і зустрів Перемогу. Ще одне поранення отримав в Австрії. В війну загинули два рідних брати. Після війни працював будівельником.

---

---